gelu_kardash (gelu_kardash) wrote in science_freaks,
gelu_kardash
gelu_kardash
science_freaks

Битва под Конотопом. Украинский взгляд


Битва під Конотопом

Я уже привык к тому, что в наш почтовый ящик забрасывают всякую агитацию, в том числе и нацистского толка. Сегодня, наряду со счетами про оплату коммунальных услуг увидал и новую порцию макулатуры. Сразу бросилось в глаза заголовок статьи некого Надольского. Так как исторические мифы ставшие единственным проявлением украинской фантастики за последние десять лет, газетку решил прихватить с собой. И вот что там было написано:

 

Оригинал

 Конотопська битва залишалася довгий час ледь не забороненою темою, в російській та, особливо, радянській історіографії. Протягом століть інформація про неї замовчувалася, бо правда про події під Конотопом розвінчувала багато великодержавних міфів, особливо про “споконвічне прагнення українців до союзу з Росією”.

 Іван Виговський ставши гетьманом після смерті Б. Хмельницького, відразу зіткнувся з нахабним втручанням Москви в українські справи. Царськи агенти цілеспрямовано вели підривну антигетьманску агітацію, організовували змови старшини, не ховаючись підтримували опозиційні до гетьмана сили.

 Виговський вирішив порвати з таким “стратегічнім партнером” і уклав з Річчю Посполитою відому Гадяцьку угоду 1658 року, яка гарантувала Україні рівноправність у новії польско-литовсько-українській державі. Після цього розпочалась відкрита московська агресія. Величезне московське військо рушило проти України. До загарбників приєднались загони отруєних московською пропагандою козаків.

 На шляху загарбників стояла фортеця Конотоп, 21 квітня 1659 року величезне московське військо взяло її в облогу. Чотиритисячний загін козаків успішно стримував 150-тисячне військо загарбників упродовж двох місяців. Під стінами Конотопа Москва стратила близько десяти тисяч вояків.

 Стійкість оборонців Конотопа дозволила Виговському виграти час. Він швидко організовував армію, заручився підтримкою кримського хана і польського короля, набрав найманців і рушив на допомогу Конотопові. Тридцять тисяч козаків, стільки ж татарів виступили проти ста п’ятидесяти тисяч московського війська

 Битва розпочалась 27 червня 1659 року. Козаки обманним маневром спровокували війська Пожарського до атаки, нанесли потужний контрудар у фронт, а татарська кіннота, яка ховалась у засідці, за умовленим сигналом вдарила у фланг. Українці оточили московітів з усіх сторін. Тридцять тисяч окупантів порубали або втопили, частину взяли у полон – битва перетворилась на розгром.

 Після цього бою Трубецькой і залишки його війська почати панічно відступати. В цей час герой оборони Конотопа Гуляницький залишає місто і зі своїми козаками завдає остаточного удару загарбникам, захоплює артилерію, скарбницю, обоз і знамена московітів. Відступ царських ратників перетворився на втечу. Знаменита битва під Конотопом завершилась. Страх охопив Москву.

 Автор. С, Надольский

 

Так как это сообщество читают не только выходцы из Украины и знакомые с украинским языком; я осмелился перевести статью на русский язык.

 

Перевод

 

Конотопская битва оставалась долгое время едва ли не запрещенной темой. В российской и, особенно, советской историографии. На протяжении столетий информация про нее умалчивалась, так как правда про события под Конотопом развеивали много великодержавных мифов, особенно про «извечное стремление украинцев к союзу с Россией».

 

Иван Выговский, став гетманом после смерти Б. Хмельницкого, сразу же столкнулся с наглым вмешательством Москвы в украинские дела. Царские агенты вели целенаправленную антигетманскую агитацию, организовав заговоры старшин и не скрываясь, поддерживали оппозиционные гетману силы.

 

Выговский решил порвать с таким «стратегическим партнером» и подписал с Речью Посполитой известный Гадяцкий договор 1658 года, который гарантировал Украине равноправность в новой польско-литовско-украинском государстве. После этого началась открытая московская агрессия. Огромное московское войско двинуло против Украины. К захватчикам присоединились отряды отравленные московской пропагандой казаков.

 

На пути захватчиков стояла крепость Конотоп, 21 апреля 1659 года огромное московское войско осадило ее. Четырехтысячный отряд казаков успешно сдерживал 150-тысячное войско захватчиков в течении двух месяцев. Под стенами Конотопа Москва казнила около десяти тысяч воинов.

 

Стойкость защитников Конотопа позволило Выговскому выиграть время. Он быстро организовал армию, заручившись поддержкой крымского хана и польского короля, набрал наемников и отправился на помощь Конотопу. Тридцать тысяч казаков и столько же татар, выступили против ста пятидесяти тысяч московского войска

 

Битва началась 27 июня 1659 года. Казаки, обманным маневром, спровоцировали войска Пожарского к атаке и нанесли мощный контрудар во фронт, а татарская конница, которая скрывалась в засаде, по условленному сигналу атаковала во фланг.  Украинцы окружили московитов со всех сторон. Тридцать тысяч оккупантов порубили или утопили, часть взяли в плен – битва превратилась в разгром.

 

После этого боя Трубецкой и остатки его войска начали панически отступать. В это время, герой обороны Конотопа, Гуляницкий оставляет покидает город и со своими казаками наносит окончательный удар захватчикам, захватывает артиллерию, сокровищницу, обоз и знамена московитов. Отступление царских ратников превратилось в бегство. Знаменитая битва под Конотопом завершилась. Страх охватил Москву.

Tags: исторические фрики
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 20 comments